За офіційною дефініцією «електронна петиція» – це особлива форма колективного звернення громадян. На практиці це означає, що кожна людина з громадянством України чи без такого може зареєструвати електронну заявку на офіційному веб-сайті органу влади та/або може підтримати яку-небудь петицію.

На національному рівні ми можемо апелювати до Президента України, Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України. Форма реєстрації нескладна: достатньо мати електронну пошту та мобільний телефон. Для звернень до Уряду додатково знадобиться банківська картка, підключена до системи BankID.

А ось на місцевому рівні, можна спостерігати варіації механізмів подання електронних петицій. Частина органів місцевої влади використовують власні офіційні веб-сайти, а частина допускає подання через веб-сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на її підтримку.

Майже рік тому ужгородці вибороли можливість звертатись до міської ради із електронними петиціями через офіційний веб-сайт ради. Дискусії про те, що це потрібно не було ні в громадськості, ні у влади. Суперечки виникли тільки довкола верхньої планки необхідних підписів на підтримку звернення та можливості використання веб-сайту громадської організації для збору підписів.

За підсумками дебатів, сторони залишилися на позиції, що петиції подаються через офіційний сайт міської ради. На сьогодні, кожен охочий може зареєструвати петицію до міської ради та проголосувати за неї без будь-яких обмежень, зокрема пов’язаним із приналежністю до територіальної громади.

Зазначимо, що за рік до Ужгородської міської ради надійшло тільки 20 петицій, з яких 5 подолали рубіж у 250 підписів. Чесно кажучи, активність громадян не вельми вражаюча. Із п’яти петицій на сесії було розглянуто лише дві, решта – опрацьовувалися виконавчими органами ради. А це вже наочне порушення, оскільки за законом тільки сесія ради скликається для розгляду електронної петиції, що набрала необхідну кількість підписів. Інші органи галузевим законом не уповноважені розглядати такі заявки. За підзаконним локальним порядком додатково уповноважується на це виконавчий комітет.

Не зважаючи на те, що е-петиції є особливою формою звернень громадян, їх все частіше помилково сприймають, як механізми участі в місцевому самоврядуванні. До прикладу, у Чопській міській раді допускається підтримка заявки, якщо особа є жителем міста.

Скоріш за все, законодавцю доведеться скоритися цій тенденції та відкоригувати законопроекти в частині подання е-звернення на місцевому рівні. Електронні петиції – це сучасний механізм участі в місцевому самоврядуванні для членів територіальних громад. Необхідно чіткіше прописати виняткову компетенцію їх розгляду за сесіями місцевих рад.

Проте, на сьогодні маємо перешкоди для реалізації цього задуму. На жаль, досі в країні не вирішили проблему бюджетної ідентифікації особи та ідентифікації зв’язку із реєстрацією проживання у територіальній громаді. На прикладі голосування за проекти бюджетів участі побачили, що електронний цифровий підпис (ЕЦП) – коштовний інструмент, система BankID на різних платформах банків дозволяє авторизуватись на сайті одній особі кілька разів за допомогою різних банківських карток та електронної пошти. Проблема роботів-шахраїв, які підміняють живих людей. Та й реєстр членів територіальної громади тільки на стадії наповнення. Отже, ми не маємо основи для задля того, аби стримати недобросовісних осіб від зловживань.

У будь-якому випадку, життя саме підказує, що нам потрібно реформувати державне регулювання в цій частині за європейськими стандартами включно із запровадженням уніфікованих систем BankID і MobilID. Достатньо ухвалити законопроект № 4685 про електронні довірчі послуги і ми отримаємо нову якість адміністративних послуг та участі громадян у прийняті рішень на місцевому рівні.

Микола Яцков, для Інституту «Республіка»