English
Експерти Інституту «Республіка» розказали про основні тенденції в Україні. Це відбулося під час брифінгу в Українському кризовому медіа центрі та в прямому ефірі Громадського радіо.
Представники Інституту «Республіка» – Олександра Скиба, Юрій Середа та Віталій Гліжинський – представили результати досліджень. Вони розповіли про нові тенденції, що побутують серед українців, та про зміст звітів депутатів місцевих рад.
Вступним словом заступник голови Інституту «Республіка» Олександра Скиба нагадала про те, що організація вже протягом 4 місяців займається дослідженням процесу звітування депутатів місцевих рад. У травні були презентовані основні показники, а сьогодні слід наголосити ще й на якісних показниках – на змісту. Адже ці документи можуть допомогти як депутату, так і виборцю.
Далі Юрій Середа, юрист Інституту, розповів про контект-аналіз звітів і сам ТОП робіт, що були реалізовані депутатами місцевих рад за 2016 р. (всеукраїнський розріз). Протягом червня – липня було проаналізовано 371 звіт депутатів місцевих (міських) рад (станом на 25.04.2017 року). Ці дані були презентовані в рамках регіональних форумів «Синергія влади і громади – можлива?/!» по всіх куточках України.
За результатами аналізу вказаних звітів, Інститут «Республіка» виокремив ТОП-5 найпопулярніших робіт, що були реалізовані депутатами місцевих рад, а саме:
Однак, не тільки типовими роботами майоріли звіти депутатів. Час від часу експерти Інституту знаходили і досить нетипові, неординарні проекти, реалізовані за допомогою депутатів місцевих рад.
Що стосується регіональних особливостей звітування, то в усіх регіонах України (крім півдня) депутати звітувалися про ремонт (капітальний, поточний, ямковий) доріг та вулиць, а також пішохідних тротуарів. При чому, найбільше – 89 згадок щодо ремонту доріг було на заході України, 75 згадок – у центрі, 29 згадок – на півночі та 15 згадок на сході. Вказане свідчить про неналежний стан вулиць та доріг населених пунктів та намагання «обранців» якомога швидше ліквідувати одну з головних проблем міст – зруйноване дорожнє покриття.
Досить часто надавали матеріальну та спонсорську допомогу депутати з чотирьох регіонів (у всіх регіонах крім заходу даний вид робіт потрапив до ТОП-5).
«При чому, такий вид активності неоднозначно характеризує діяльність депутата. З однієї сторони, у чинному законодавстві відсутня заборона щодо надання такого роду допомоги. З іншої сторони, не слід забувати про те, що матеріальна та спонсорська допомога є засобом «фінансового стимулювання» виборців та ставить чинних депутатів та потенційних кандидатів у депутати на наступних місцевих виборах у нерівне становище», – додав Юрій Середа.
Окрім позитивних моментів, у звітах депутатів існує низка недоліків, резюмує заступник голови Інституту «Республіка» Олександра Скиба, зокрема:
«Важливо те, що в ході дослідження й після оприлюднення результатів, до Інституту надходило чимало звернень від громадян. Дехто запитував про депутата від свого округу, інші про його звіт. Але головне те, що відбувся певний «фітбек». І самі депутати зрозуміли, що з’явився попит на цю інформацію, що людям важливо почути їх. Адже без двостороннього діалогу результату не буде», – підводить підсумок Олександра Скиба.
Саме про важливість участі громадян продовжив говорити Віталій Гліжинський, мережевий координатор проектів Інституту. На сьогодні в Україні побутує нова тенденція серед населення – активність. Про це свідчать дані опитування Інституту «Республіка» і дослідницької компанії «Active Group» – «Участь громадян у прийнятті рішень».
Так, себе «політично активними» називають 40,5%. Тобто майже половина із загальної кількості респондентів (було опитано 11 400 осіб). Як зазначив Віталій Гліжинський, ця цифра говорить не стільки про власне активність (дію), скільки про позитивне сприйняття такої активності й тенденцію в розумінні необхідності активної діяльності.
З усіх інструментів участі українці найчастіше користуються виборами 63,4%, зверненнями – 39,7% та зборами громадян – 38,9%. Хоча, багато українців ще не розуміють самого поняття «інструмент участі».
«На запитання «Як на Вашу думку можна вплинути на прийняття рішення у вашому місті/селі?» 36,3% респондентів відповіло – «активізовувати громаду». Це дуже позитивний результат, адже ще кілька років тому люди перекладали відповідальність за зміни у своєму населеному пункті на президента чи Верховну Раду. Нині ж особисту відповідальність за зміни в своєму місті/селі та країні в цілому відчувають 16,3 % опитаних», – додав Віталій Гліжинський.
Джерело: УКМЦ та Громадське радіо
