English
Презентація практичного посібника у формі театру? Подібний анонс від Інституту “Республіка”, “Активної громади” та NDI, котрі спільно сьогодні в “Артинові” презентували книгу “Інструментарій для громадян”, певним чином інтригував.
“Це має стати збудником перетворення звичайних людей на громадських активістів”, – продовжував уже під час презентації один з організаторів у своєму вітальному слові.
Водночас аж до самого початку “п’єси” лишалося не до кінця зрозумілим, як же виглядатиме, власне, форум-театр саме у цьому випадку, і хто стане в ньому акторами. Як виявилося згодом, деяким виконавцям навіть не потрібно було вживатися в роль.
Форум-театр – це обігрування певних життєвих ситуацій із соціальною складовою, що здійснюється не акторами, а звичайними людьми прямо з глядацької зали. Після подібної вистави решта залу разом з ”акторами” обговорюють побачене. У даному випадку, йшлося про ситуації, пов’язані з громадським активізмом.
Першу сценку розіграли самі організатори: про даму із цуциком та зустрічну леді, яка саме вступила у м’який “слід” від згаданого пса. У процесі розмови дівчата доходять до висновку, що в даному випадку винна влада, адже на майданчику для собак – де все і сталося – необлаштовані смітники для екскрементів та інформаційні табло. З цією проблемою вони йдуть до місцевого депутата, потім – до громадських організацій, зрештою – на сайт міськради писати петицію. Сайт не відкривався і пропадав інтернет, тож петицію зробили уявну і заходилися шукати підримки серед народу.
Цей посібник для тих, хто ще не є активістом, аби збудити людей до дій. У ньому: досвід кампаній “Стеж за грошима”, “Активна громада”, ГО “Опора”. У “Стеж за грошима”, наприклад, ми питали у людей: а чи знаєте ви, чиї інтереси насправді представляє ваш кандидат? Хто його фінансує? Багато людей досі не знають: а чи маємо ми право на те і на інше у контексті громадянських свобод і права на інформацію, зокрема. Книга дає відповідь на запитання “З чого починати?” у громадському активізмі.
На прикладі такого розвитку подій, глядачі в залі – серед яких були і депутати, і чиновники і відомі активісти, – намагались порадити акторам, що їм варто зробити для досягнення позитивного результату. “Навіщо збирати 400 підписів? Юридично достатньо і двох”, – це каже молодий чоловік із залу. “Потрібен суспільний резонанс, це читатимуть на сесії, маємо показати, що є підтримка громади”, – опонує молода активістка поруч зі сценою.
Депутат міськради, котра грала депутата міськради, відразу заявила, що може направити депутатський запит, інші дійшли до висновку, що потрібні громадські слухання. Тож за тим “актори” відіграли запропоновані варіанти, де вже детальніше розіграли всі механізми і варіанти розвитку подій.
Після другого акту присутні надали перевагу вже більш філософським роздумам: чому вони щойно говорили саме про собак, а не про якусь іншу ситуацію? Чи багатьох людей це обходить, чи має подібна локальна проблема вирішуватися за участі багатьох людей, чи достатньо і одного?
“В інтернеті дуже багато порад, але не структурованих. Тож ми вирішили зробити цей посібник, де все було би дуже конкретно і чітко. У цій книзі про те, чому громадяни мають долучатися до громадської активності, як активістам зробити свою діяльність більш ефективною, як громадянин може долучитися до вже існуючих громадянських кампаній. Як робити адвокаційні кампанії, як правильно визначати цілі та мішені, як правильно спілкуватися з депутатами і чиновниками, аби досягти результату і не перетворювати подібне спілкування лише до обміну звинуваченнями”
“Ми обрали депутата, тоді за нього віддали голоси багато людей: нехай він сам представляє наші інтереси”, – казали із зали. “Невже це й усе, що має людина робити для громади? Цього надто мало!”, – не погоджувалися інші. “А якщо у нас в будинку лише дві людини із собакою, то чому всі мають розбиратися?”, – резоно запитує чоловік. Правильно, нехай собачники і займаються”, – погоджується інший. Певним підсумком стала фраза молодого чоловіка: “Проблема лайна на газоні – це не проблема двох собак. Це проблема десятків дітей, які там можуть гратися”.
Дискусія поступово перейшла на черговий рівень, і стало зрозуміло, що настав час подарувати усім присутнім невеликі посібники “Інструментарій для громадян” на 59 сторінок та зробити колективне фото на пам’ять.
Джерело: Вежа
