Як учасники дебатного турніру в Ужгороді історичну правду шукали

Відбувся перший дебатний турнір: “Історична правда та її роль у політичному дискурсі”.

В нашому суспільстві до сьогодні залишається багато дискусійних питань стосовно яких немає очевидної відповіді. Більшість з них пов’язані з різними поглядами саме на історичні події. Тому, команда Інституту “Республіка” вирішила запропонувати молоді шукати історичну правду за допомогою дебатів.

20 листопада на базі Ужгородського національного університету відбувся дебатний турнір присвячений історичній правді та її ролі в політичному дискурсі. Це перший турнір із серії чотирьох запланованих, які пройдуть також у Кропивницькому, Запоріжжі та Харкові.

Участь у дебатах взяло 16 команд, кожна з яких складалася з трьох учасників. Команди формувалися зі студентів першого курсу, які навчаються на різних факультетах та спеціальностях. Загалом, до дебатів було залучено 48 учасників, 24 судді та 8 таймкіперів. Звісно, не обійшовся захід без гостей та журналістів.

Було вирішено провести дебати у форматі Карла Попера. Відповідно до цього формату команди-учасниці готувалися захищати або заперечувати кожну з трьох завчасно визначених тем. Однак, про свою роль (сторони заперечення або сторони ствердження) вони дізналися лише під час початку дебатів шляхом жеребкування.

Виконавча директорка Інституту “Республіка” Олександра Гліжинська виступила з вітальним словом та оголосила про офіційне відкриття турніру. Для Олександри, дебати – не просто черговий захід чи ще один формат активної взаємодії з громадськістю. Вона сама має неабиякий досвід участі у дебатах ще за часів свого студентства і як ніхто інший може оцінити ту користь та навички, які отримують учасники від участі у подібних заходах.

Олександра Гліжинська, виконавча директорка Інституту “Республіка”.

– Дебати – це неймовірний досвід, який закладає у молоді не просто формування власної позиції, але й вміння висловлювати свою думку та відстоювати її. До того, ж це відстоювання відбувається не лише на словах. Тут важливо підбирати аргументи, вміти переконувати, дотримуватися ділового спілкування та навіть знати психологію. Круто, що команди складаються зі студентів першого курсу. Цей досвід буде допомагати їм і під час навчання, і в особистому житті, – розповідає Олександра Гліжинська, виконавча директорка Інституту “Республіка”.

Турнір став не абиякою подією для міста. Про це свідчить не лише кількість учасників, але й гостей, які вирішили завітати на захід. На відкритті турніру був присутній депутат Верховної Ради України, колишній студент Ужгородського університету – Костюх Анатолій, який власним прикладом надихнув студентів вчитися дискутувати та відстоювати свою думку. Також до турніру, у якості судді, долучився заступник міського голови Білак Олександр.

Коли організатори, викладачі університету та гості турніру завершили привітальні виступи почалося найцікавіше – жеребкування команд та визначення тем для дебатів. В результаті, у першому та другому раундах учасники дискутували стосовно таких питань:

• Нюрнгберський трибунал необхідний для комуністичних злочинів;
• Чекістів потрібно реабілітувати, як жертв політичних репресій.

Судді та учасники дебатного турніру

Я організовую дебати серед студентів та школярів не перший рік. Але це, мабуть, були одні з наймасштабніших моїх дебатів: 48 учасників, 24 судді, 8 таймкіперів, гості та журналісти! Загалом, в процесі підготовки і проведення заходу було залучено більше сотні осіб! Найважче було обрати учасників до фіналу, бо відрив між командами лідерами був незначний. Але головне, що мета досягнута! Ми привернули увагу молоді до важливих питань нашого недалекого минулого, яке впливає на наше сьогодення. Всі залучені залишилися з приємними враженнями від формату, організації та змісту дебатів, – розповідає координаторка турніру, кандидат політичних наук, керівниця Ресурсного центру сталого розвитку Ганна Мелеганич.

Учасники по-різному вибудовували стратегію підтвердження та спростування даних тем. До прикладу, говорячи про чекістів часто лунали твердження, що ці люди чинили злочини не за власним бажанням, а навпаки, також боячись за своє життя та зазнаючи утисків від режиму. Однак, команди заперечення наводили приклади та факти того, що більшість чекістів не просто виконували вказівки керівництва, але й чинили злочини проти людяності, відбирали майно у своїх жертв, не просто вбивали, але й катували їх.

– Ми вже не вперше проводимо дебати для студентів і я можу сказати, що це найулюбленіший момент в моїй роботі. Весною у нас також відбувся дебатний турнір, однак тоді ми проводили дебати за британським форматом. Цього разу формат інший, правила та теми відповідно різняться і учасники змогли отримати новий досвід. Було приємно бачити зацікавленість не лише з боку студентів, але й з боку викладачів. Думаю, що сучасна освіта повинна не лише надавати знання, але й вчити переконувати інших та відстоювати свої позиції. Дебати для цього найкращий інструмент. Турнір пройшов на вищому рівні і команда переможець уже готується до фіналу, – розповідає Микола Яцков, регіональний координатор ВІ “Активна Громада” в Ужгороді.

Дискутуючи про необхідність Нюрнгберського трибуналу для комуністичних злочинів сторона заперечення будувала стратегію на думці, що це не актуально, адже більшість злочинців уже немає в живих. Однак, сторона ствердження доводила необхідність покарання, як приклад для майбутніх поколінь та інших сучасних, недемократичних режимів.

Коли аргументи “за” та аргументи “проти” були однаково сильними, тоді суддям доводилося звертати увагу й на інші, не менш важливі для дебатів, речі. Адже, аби перемогти, не достатньо лише бути обізнаним в темі дискусії, потрібно також:

• знати правила та їх дотримуватися;
• вміти аргументувати свою думку;
• використовувати весь відведений для виступу час;
• підтримувати командну гру;
• продовжувати та доповнювати лінію інших гравців;
• вміти знаходити неточності у виступі суперників і використовувати їх на свою користь.

Команди-фіналісти дебатного турніру в Ужгороді.

Звертаючи увагу на всі деталі виступів команд, і судді, і гості дебатного турніру зауважили високий рівень підготовки учасників. У фіналі зустрілися дві команди – “Феміда” та “Історична тріада”, які за оцінками суддів набрали найбільшу кількість балів. Перша команда складалася зі студентів-юристів, а інша – з істориків. Їм довелося дискутувати стосовно останньої, третьої теми “Україна є правонаступницею УРСР”.

З мінімальним відривом перемогла команда “Феміда”. Їм дістала роль стверджуючої сторони і вони зуміли надати необхідні аргументи стосовно того, що Україна є правонаступницею УРСР. Команда дівчат-істориків також була сильною та обґрунтовано пояснювала свою позицію. Однак, на думку суддів гравці “Феміди” під час фіналу більш вдало поєднали і командну гру, і аргументи, і артистизм, і стали переможцями! Саме ця команда вже готується представляти місто Ужгород на Національному дебатному турнірі, який відбудеться 9 грудня у Києві.

Команда переможців разом з Олександрою Гліжинською, Ганною Мелеганич та Олександром Білаком.

Після визначення переможців представники усіх команд отримали сертифікати участі та солодкі подарунки, зокрема торт “Ужгородський”. А команди фіналісти отримали також подарункові сертифікати для купівлі книг.

Дякуємо усім хто так чи інакше долучилися до організації та проведення першого регіонального дебатного турніру. Впевнені, що такі ж насичені дебати пройдуть і в інших містах, а фінал буде неймовірним та захоплюючим.

Дебати націлені на підвищення свідомості та політичної просвіти молоді, протидію дезінформації в питаннях, що стосуються історичної пам’яті. Вони допомагають створити простір для дискусій молоді про історичні події, сприяють розвитку потенціалу та творчих здібностей учасників.

Примітка. Дебатні турніри на тему “Історична правда та її роль у політичному дискурсі” організовуються Інститутом “Республіка” та центром Досліджень Визвольного Руху за підтримки Національного Демократичного Інституту.