В Україні право на створення політичних партій є однією з базових свобод сучасних демократій. Протягом останніх десятиліть політичні партії в Україні мали низький рівень довіри у суспільстві. Дана теза підтверджується низкою соціологічних досліджень. Недавнє опитування громадської думки Центру Разумкова свідчить, що 73,2% громадян не довіряють політичним партіям. А згідно з опитуванням Національного демократичного інституту (далі – НДІ), 33% громадян не мають позитивного ставлення до жодної з політичних партій. Саме тому робоча група Верховної Ради України з розробки закону про політичні партії проводить публічні консультації за участі відповідальних політиків, громадських активістів, науковців, юристів та інших експертів. Новий законопроєкт має сприяти еволюції політичних інститутів в Україні та створити поле для якісного партнерства, співпраці між громадянами та політичними партіями, і як результат – підвищити довіру до останніх.

Сьогодні, 7 грудня, відбулася перша серія Публічних консультацій щодо розробки законопроєкту “Про політичні партії”.  Обговорення пройшли із залученням таких областей: Закарпатська, Чернівецька, Волинська, Івано-Франківська, Тернопільська, Львівська.

Під час заходу було: 

  • презентовано концепцію законопроєкту;
  • відбулася робота учасників консультації в групах: обговорення питань, винесених на публічну консультацію;
  • презентовано та обговорено результати роботи у групах;

Учасники та експерти розглянули такі питання:

  • внутрішньопартійна демократія;
  • роль та статус політичних партій;
  • фінансування діяльності політичних партій.

Олександра Гліжинська, виконавча директорка Інституту “Республіка” та співзасновниця ВІ “Активна Громада” зазначила, що метою проведення публічних консультацій є створення простору для обміну ідеями між представниками різних політичних партій, громадських та наукових кіл щодо розробки нової редакції закону про політичні партії. Це сприятиме в Україні формуванню підзвітних, інклюзивних та репрезентативних політичних інституцій.

Вікторія Підгорна, голова підкомітету електронної демократії Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації підкреслила, що ” у нашому законодавстві значна частина норм застаріла”.

“Ми з’ясували під час роботи з громадськістю, що люди не довіряють політичним партіям. У законі немає основної частини, яка відповідає за внутрішньопартійну діяльність політичних партій. крім того, політичні партії вкрай на низькому рівні впливають на розвиток країни, маємо дуже низький рівень довіри (6%) до політичних партій з боку громадян. Це пов’язано, в першу чергу, із корупцією. Ще одна причина – партії вкрай обмежено враховують суспільні потреби та пропозиції під час розробки своїх програм. Важливо, щоб партії були зацікавлені у співпраці із виборцями не тільки під час передвиборчого процесу, а й на постійній основі. Ключова мета – написати закон, який буде в інтересах суспільства. Важливо знайти суспільний компроміс, щоб цей документ відображав суспільні потреби”, – зазначила Вікторія Підгорна.

Юлія Кириченко, членкиня правління ЦППР зауважила, що “у нас унітарна країна і ми рухаємося до того, щоб у всіх партій був загальноукраїнський статус”.

“На практиці це не завжди так. Процедура реєстрації партії дороговартісна, але вона чітко визначена. У нас є ринок партій, партія є об’єктом купівлі-продажу, що є неприроднім і так не має бути”, – переконана Юлія Кириченко.

За словами Юлії, розробка нового законопроєкту “Про політичні партії” дасть можливість реалізувати природу партій, зменшити неприродній ринок партій, зменшити участь “технічних партій”.

Серед проблем чинного законодавства експертка викокремлює:

  • 10 тисяч підписів
  • формальний загальноукраїнський статус;
  • участь “технічних партій”;
  • дороговартісна складна процедура реєстрації;
  • власники партій – особи з потужними фінансовими ресурсами.

Також серед проблем – вплив держави-агресора на політичну діяльність партій. 

  • держава-агресор впливає на партії та окремих їхніх членів;
  • держава-агресор підриває Україну зсередини;
  • органи правопорядку не реагують на антидержавницьку діяльність партій;
  • відсутня заборона партій через суд за антидержавницьку діяльність.

Пропозиції до нового законопроєкту:

“Забороняється підтримка зв’язків з партіями, організаціями, які мають стосунок з державою-агресором. Також МЗС за поданням СБУ оприлюднює перелік партій, організацій держави-агресора, з якими заборонено підтримувати зв’язки. Ми очікуємо, що це ускладнить Росії можливості впливати на політичну ситуацію в Україні”, – зазначає Юлія Кириченко.

Денис Гартвіг, експерт ЦППР зазначив, що серед наявних проблем чинного законодавства:

  • прояви неетичної поведінки членів партій; 
  • вертикальна ієрархічна структура;
  • відсутня соціальна мобільність;
  • недемократичні процедури прийняття або позбавлення членства партії;
  • рішення ухвалюються керівництвом або одноосібно лідером;

Пропозиції:

Створити Етичний кодекс, який визначатиме “червоні лінії” для партій. Визначатиме стандарти комунікації з політичними опонентами, донорами та прихильниками партії.

Етичний кодекс партії має відображати систему ціннісних та морально-етичних відносин між членами партії, встановлює етичні норми поведінки та стандартної публічної поведінки членів партії та визначає поведінку, яка є несумісна зі статусом члена партії.

Етичний кодекс:

  • має прийматися не пізніше 1 року з дня державної реєстрації партії;
  • може заохочувати членів партії за дії, що сприяли розвитку партії;
  • оприлюднюється на вебсайті партії.

Також експерт пропонує, заборонити використання імен та прізвищ в символіці партії.

Норми, які пропонується внести в новий законопроєкт:

  • з’їзд партії має відбуватися мінімум 1 раз на рік;
  • періодичне переобрання керівника та управлінських органів.
  • партія створює дисциплінарний орган;
  • запровадження єдиних умов для набуття членства;
  • створення реєстру членів партії.
  • вичерпний перелік підстав для виключення з членства;
  • можливість проведення “праймеріз” для того, щоб висувати кандидатів на вибори.

Очікувані результати:

  • рівень морально-етичної поведінки членів партій та депутатів поступово зростатиме;
  • посилення ролі членів партії у партійному будівництві;
  • партизація суспільства;
  • посилення ролі місцевих організацій;
  • демократичні процедури прийняття та позбавлення членства;
  • неможливість маніпулювати списком членів партії.

Юлія Зальцберг, голова Антикорупційної платформи “Інтегріті юа” розповіла про неефективну систему державного контролю за фінансовою діяльністю політичних партій.

“Пропонуємо запровадити звітування 1 раз на пів року. Важливо, щоб громадянське суспільство могло побачити, хто саме фінансує політичні партії. Партія, яка отримала кошти на свій рахунок, має протягом 15 днів про це прозвітувати шляхом заповнення онлайн-документів на своєму сайті”, – розповідає експертка.

Юлія Зальцберг зазначила, що на місцевих виборах сталася ситуація, коли ми фактично не бачили, хто фінансує партії. 

“Пропонуємо збільшити строк для НАЗК для перевірки звітів з 60 до 90 днів. Ще однією проблемою є дозвіл використовувати кошти державного фінансування лише на статутну діяльність – без чіткого визначення такого поняття в законодавстві”, – підкреслила експертка.

За її словами, така норма ставить нерівні умови для партій. 

Ще однією проблемою за словами пані Юлії, є те, що партіям заборонено використовувати кошти державного фінансування статутної діяльності, на діяльність, пов’язану з виборами.

Наступна проблема – відсутній дієвий механізм для притягнення відповідальності у разі здійснення нецільового використання коштів.

Очікувані результати:

  • НАЗК має достатньо часу для якісної перевірки звітів та надходжень грошових внесків на користь партії;
  • Встановлені чіткі та зрозумілі правила щодо заборони витрачати державні кошти;
  • Партії можуть витрачати кошти державного фінансування на реалізацію однієї з основних своїх цілей – участь у виборах;
  • НАЗК ефективно реагує у разі порушення партією обмежень щодо цільового використання державних коштів;
  • НАЗК здійснює ефективний державний контроль.

Залежність партій від фінансово-промислових груп

Експертка наголошує на важливості запобігти ситуаціям, коли партії фінансуються, але не ці люди не зізнаються в цьому. 

Ще одна проблема – непрозорі методи заведення грошей на рахунки партій.

“Нові та молоді партії позбавлені можливості змагатися на рівних з тими партіями, які мають за спиною фінансування бізнесу та олігархів”, – підсумувала експертка.

Під час роботи у групах, учасники мали можливість проговорити свої варіанти розвитку громадянського суспільства, висловити своє бачення, чому такий низький рівень довіри у громадян до політичних партій, як зменшити вплив держави-агресора на політичну ситуацію в Україні тощо. Далі обговорити результати напрацювань.

За результатами проведення серії публічних консультацій організаторами буде підготовлено аналітичний звіт. Робоча група ВРУ врахує висновки, зроблені в результаті консультацій, під час доопрацювання законопроєкту. 

Довідка. Заходи проводить робоча група Верховної Ради України з розробки закону про політичні партії в партнерстві з Всеукраїнською ініціативою “Активна Громада” та Центром політико-правових реформ за сприяння Національного демократичного інституту та завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Примітка. Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада” – об’єднання людей та громадських рухів задля самоорганізації та участі у розв’язанні місцевих проблем. Ініціатива створена в рамках діяльності Інституту “Республіка”.

Авторка: Тетяна Кавуненко, керівниця пресслужби Інституту “Республіка” та ВІ “Активна Громада”