Експерти вважають найбільш успішними українськими  реформами нововведення у місцевому самоврядуванні та впровадження електронного врядування. Саме так понад 400 експертів з усіх областей України відповіли на запитання, пов’язані з оцінкою реформ та їх наслідків.

Дослідницька компанія “Active Group” у партнерстві з ГО “ВГО “Інститут “Республіка” провела масштабне експертне опитування. У результаті було побудовано три рейтинги реформ: за загальною оцінкою, за оцінкою корисності для України та для регіонів нашої держави. Це дослідження Андрій Єременко (засновник “Active Group”) та Олександра Скиба (заступник голови Інституту) презентували в Українському кризовому медіа центрі під час брифінгу.

Скиба та Єременко (3)

За всіма рейтингами, найуспішними можна назвати реформи місцевого самоврядування, тобто децентралізації влади, та впровадження електронного врядування.

Так, найбільш ефективною в країні децентралізацію назвали 54,2% опитаних, найбільш ефективною в області – 49,1% (найвищі результати). А коли експертів попросили оцінити успішність різних реформ за п’ятибальною шкалою, реформа місцевого самоврядування опинилася на другому місці після електронного врядування з результатом 3,14 бали.

Незважаючи на те, що децентралізація є найуспішнішою реформою, 59% опитаних вважають необхідним розширити повноваження органів місцевого самоврядування. Ще 5% вважають, що розширити необхідно, але за умови передачі їм ще більшої частини податків.

Впровадження електронного врядування отримало найбільшу оцінку за п’ятибальною шкалою – 3,4 бали, і друге місце в рейтингу корисності.

Третє місце в усіх рейтингах отримала реформа правоохоронної системи, отримавши середню оцінку 2,7 балів за 5-бальною шкалою. Саме ця реформа викликала найбільш полярні оцінки. Так, “найбільш корисною” для своєї області її назвали 30% опитаних. А “найменш корисною” – 19,1%. До позитивних змін у правоохоронній системі експерти найчастіше зараховували загальне збільшення прозорості  і появу нової патрульної поліції. Серед негативних – погіршення криміногенної ситуації, відсутність фактичного оновлення кадрів всюди, окрім патрульної поліції, і непрофесійність нових поліцейських.

Так, на думку 75,3% опитаних, серед усіх змін правоохоронної системи, найбільшу користь принесло створення патрульної поліції. А проведення переатестації корисною вважають лише 9,1% респондентів. Найбільш негативно у реформі правоохоронної системи оцінюють боротьбу з корупцією. Із позначкою в 36,1% цей пункт визнаний експертами, як провальний. 

Тут також варто зауважити, що ідея муніципальної поліції підтримується більшістю опитаних. Так, на запитання “Чи вважаєте ви необхідним створення муніципальної поліції” – 40% опитаних відповіли “Так”, і 23% – “Швидше так”. А в тих містах, де створені муніципальні установи, що частково виконують поліцейські функції, відгуки про них, здебільшого, позитивні. 

1

Програму енергонезалежності оцінили за 5-бальною шкалою на 2,69. При чому, як “ефективну в країні” її оцінили понад 15% опитаних, а як “ефективну в області” – лише 11%. До того ж більшість коментарів щодо оцінок свідчать, що процес покращення енергоефективності триває. Проте, держава недостатньо приділяє цьому уваги. Тому на думку більшості експертів, усі позитивні рухи – то або робота конкретних людей, які економлять тепло на власних підприємствах і у власних оселях, або робота місцевих органів влади.

Відповідаючи на запитання: “Як ви вважаєте, чи відбулося підвищення енергоефективності у вашому місті?” найбільша кількість опитаних (39%) сказали, що “якоюсь мірою відбулось, але цього недостатньо”. У той же час про достатні зміни в цій сфері сказали лише 7% українських експертів.

Дерегуляція та розвиток підприємництва замикає список реформ, в яких кількість позитивних відгуків більша за кількість негативних. При середній оцінці в 2,49 балів, назвали цю реформу ефективною в області – 10,2% респондентів, а на національному рівні – лише 8,4%.

“Найменш ефективною” в області цю реформу назвали 7,9%, а в Україні в цілому – 13,2%. Слід зауважити, що твердження “в цілому в країні в цьому напрямку робиться набагато менше, ніж у нашій області” хоча б один раз звучало в УСІХ регіонах без винятку.

Скиба та Єременко (2)

Оцінюючи антикорупційну реформу, “найбільш ефективною” назвали її 8%, а “найменш ефективною” – 23,7%. При чому, позитивні оцінки антикорупційних змін пов’язані перш за все з ростом міської активності і підвищенням впливу антикорупційних організацій. Решта респондентів просто не вірять в ефективність реформ.

Окрім того, для великої кількості опитаних Президент країни Петро Порошенко став символом корупції, що нівелює віру в боротьбу з цим явищем.

Найгірше експерти оцінили реформи освіти, охорони здоров’я та судову. Частка тих, хто вважає ці реформи успішними не дотягує до 10%, а тих, хто вважає “провальними”- на рівні 40%.

Тут важливо наголосити на тому, що опитування проходило у серпні-вересні, тобто до розгляду відповідних законів Верховною Радою України по цих напрямках. Проте, можна чітко констатувати невіру більшості людей у позитивні зміни внаслідок реформ.

Аж 79% опитаних вважають, що для пожвавлення реформ необхідна зміна виборчого законодавства. Найбільш популярні пропозиції по зміні законодавства – впровадження відкритих списків на виборах до Верховної Ради України (288,9%) та посилення мажоритарної системи (14,8%).

При чому, як ті, що говорять про необхідність мажоритарної системи так і ті, хто говорить про відкриті списки, прагнуть наблизити депутатів до виборців. Окрім того 12,9% опитаних хочуть відмінити фінансування політичних партій за рахунок держави.

Опитування тривало протягом серпня-вересня 2017 року. Загалом було опитано 405 експертів з усіх регіонів України.